Писанки – радосц пасхи

Од давен-давна познате же вайцо вични символ плодносци и жица, симол любови и радосци, алє менєй познате же яке значенє маю одредзени писанки, кеди ше зявели, цо ше знїма сцело повесц. На велї питаня анї нє мож одвитовац, бо одвити на нїх ище вше глєдаю етнолоґове, археолоґове, историчаре…

У нашим народзе писанє писанкох преношене з колєна на колєно, и дзень нєшка є состойна часц шветочного протоколу. Як ше писанки пишу, цо зачуване а цо нє, бешедовала нам Агнета Бучко Папгаргаї. Гоч є позната у нашей явносци як поетеса, длугорочна новинарка дзецинских емисийох на Радию, єдна є з ридких цо любов ґу писаню писанкох подзелєла зоз своїма –  з приятелями и зоз дзецми. Були то своєродни друженя на котрих пред даскельо роками Бучкова учела писац найкрасши орнаменти, так як научела од своєй мацери, баби и прабаби…

Писанки ше писало и пред дзешец виками

2010-03-30 paska sirec pisanki Ahneta Bucko Papharhaji 052– Шпиртала сом по велїх кнїжкох, презнавала ше и була сом застата кед сом видзела же на писанкох котри писани пред 10 виками,  дзепоєдни мотиви пишем и я нєшка. И у нас, у Миклошевцох ше дакеди так писало. А вец ше одразу почало трациц смисел писаня. Людзе нє знали чом ше писанки пишу, и чом праве  на вайцу. А, вайцо вше було тото хторе прицаговало шицких тих котри роздумовали о тим швеце. Прето у єдней кнїжки о славянскей митолоґиї медзи иншим поведзене  и тото же швет настал зоз писанки, зоз офарбеного вайца… То нам гутори же писанка як термин барз стара – гвари Агнета и додава же писанка представяла свойофайтову маґию дзе ше на вайцу сцело написац тото цо ше жадало у наступним року, теди кед природа воскресує, вяри…

Писанє писанкох тиж барз старе. У єгипетских пирамидох найдзени писани вайца зоз воском, а у  Польскей найдзени писанки у гробох ище пред 10 виками! Чом у гробох? Обичаї були таки же кед дахто умар у  Страсним тижню пред Паску, вец ше му до  труни кладло писанки. Прето писанку археолоґове пренашли праве у гробох.

Символи на писанкох

2010-03-30 paska sirec pisanki Ahneta Bucko Papharhaji 042– Я и нєшка пишем писанки котри наволани – “писанка слунко” – предлужує Агнета. – Барз є нєзвичайна, бо ше пише зоз заставками котри тиж находзиме у єгипетских пирамидох. Як ше тото нашло на наших писанкох,  нє знам. Знам лєм тото  же  ме так писац научела  моя мац, а вона ше учела од єй мацери… Писанка на котрей виписани символ грозна означовало богатство,  потим пишем писанки – “грабелки”, котри випатраю як менора, зоз седем смужками… Интересантна и писанка котра наволана “єдинство нєба и жеми”… Но,  мушим повесц же тоти писанки нє маю християнски характер. Позната писанка котра преноши християнски обичаї то писанка “марийово слизи”. Пишу ше седем ружички, а знаме же Мария мала седем рани.

Маме и писанку котра ше вола “Осана сину Давидов” и вона ше пише як багнїтки, роздвоює и прави ше криж, а интересантни мотиви на писанки “кантар” котра тиж нє ма християнске значенє, алє ше муши знац як ше почина писац (горе круг, вец пишу штири раз доокола по два смужки и на концу круг…)

Сущносц у обновйованю

У Миклошевцох по остатню войну жени писали з гушим пирком. Пирко ше одрезало так же би здабало на обичне пирко, а вайцо найлєпше кед лїтне, же би ше восок нє барз нагло стварднул. Восок ше розпущело, а пирко замочело. Кажду смужку ше лєм раз поцагло. Дакеди ше писанки  писало зоз кичицу, а єден час у Руским Керестуре було популарне писац зоз ґомбошку. Ґомбошку ше заджобло до древка або вигрисочки, а понеже ше при главки затримує восок, могло з ню крашнє писац.

– Я з моїм пирком написала коло 2 000 писанки. Я то и похопюєм як свойофайтову маґию, бо гоч котре вайцо можем офарбиц и положиц швециц,  алє нє сущносц у тим. Сущносц у обновйованю каждого рока и сущносц у тим же би було вайцо. Нашо предки прето и почали писац – гвари Агнета.

Мисия окончена

Понеже знала писац од давна, приходзели до нєй перше пайташки, а Агнета гари же то були баржей друженя на котрих ше могло научиц  и писац писанки. У Матки у Новим Садзе Бучкова тримала преподаваня, а тото у чим гвари же ше и дзень нєшка  цеши то же тедишнї учительки вєдно з дзецми помагали у тей роботи. Дзеци перше писанки рисовали   до своїх текох, вец ше писало по уварених вайцох.

Так як теди у Новим Садзе, так ше нєшка уча дзеци у Миклошевцох. Учителька Хомова учи дзеци писац писанки, а Агнета  гвари же банує же нє маме етнолоґа котри би позаписовал, та можебуц и поглєдал же як ше, наприкад, мотив “єдинства нєба и жеми” могол найсц на нашей писанки…

Наша собешеднїца гвари же ше писанє писанкох страцело по наших местох, та и на Горнїци воно вецей нє ма прави смисел. Вайца ше тераз украшує з пантлїками, машлїчками… Но, тото цо треба знац то тото же кажде офарбене и уварене вайцо  нє и писанка. Писанки ше пишу, а фарбянки фарбя.  Нє лєгко писанку крашнє офарбиц, а вельо ю чежше крашнє виписац. Єдного року, памета Агнета, кед єй супруг Дюра мал промоцию кнїжки праве на Вельки пияток,  за єдну ноц виписала коло 80 писанки. Кажде хто пошол на промоцию, дому ше врацел зоз писанку. Того року, гвари, нє будзе писац вельо. Нє вецей як пейдзешат.  Медзи нїма будзе писанка “грозно”, “марийово слизи”,  “слунко”. Можебуц праве з тей остатнєй писанки, як гвари митолоґия,  пред вельо солїтиями настал швет.

Гоч котра будзе виписана треба за ню мац лєгку  руку  и вельку любов.

КАНТАР

Кантар – то хлопска писанка. Людзе, нажаль, вецей нє знаю як випатра писанка кантар. А цо кантар? То, у ствари єдна прикраска на коньови, котра ше на Горнїци вола, так – кантар. Кантар, белава писанка, а барз важне знац як почац писац кантара же би добре вишло на концу. Дзивки давали кантара леґиньови кед ю пришол обляц.

kantar

 

(Опатрене 5 раз, нєшка 1)

НАПИШЦЕ УПЕЧАТОК

Your email address will not be published.